Масштабні зміни, радикально змінюють сам спосіб життя сучасної цивілізації, нерідко використовують як аргумент проти консерватизму та традиційних норм загалом. Але подивимось на це уважно і спробуємо відповісти на питання : хто повинен бути занепокоєним, консерватори чи адепти «прогресивного та нетрадиційного».
Звернемось до абсолютно мейнстрімної праці «Четверта промислова революція» президента Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Клауса Шваба. Важливо, що автор є знаковим представником глобалістської еліти з яскраво вираженими лівими симпатіями. З консервативної точки зору це досить неприємний і, навіть, небезпечний персонаж. Але тим більш цінними є його висновки про соціально – економічні реалії сучасного світу адже вони не обумовлені його симпатіями, а є вимушеною констатацією об’єктивних фактів.
Проблема старіння населення
Коли згадують демографічну проблему то зазвичай акцентують увагу на кількості населення. Але найстрашніше в демографічній кризі це не кількісне скорочення населення, а зміна його вікової структури за рахунок старіння. Нації не зменшуються кількісно до останнього свого представника, вони гинуть набагато раніше через старіння.
Ось що пише Шваб про суто економічний аспект демографічної кризи:
«Старіння являє собою економічну проблему, оскільки без різкого підвищення пенсійного віку, який повертає старших членів суспільства до лав робочої сили (необхідність, що має безліч економічних переваг), чисельність населення працездатного віку скорочуватиметься одночасно зі зростанням чисельності непрацюючих людей похилого віку. У міру старіння населення та скорочення чисельності молодих людей знижується кількість придбань дорогих товарів, таких як будинки, меблі, автомобілі та побутова техніка. Крім того, значно менша кількість людей буде готова піти на підприємницький ризик, оскільки старіючі працівники вважають за краще зберігати свої заощадження, які можуть знадобитися їм для забезпечення комфортної пенсії, а не починати нові комерційні підприємства».
Таким чином ми бачимо, що старіння призводить не просто до неадекватної кількості пенсіонерів але до набагато гірших економічних наслідків. Зниження споживання, від якого критично залежить сучасна економіка. Зниження кількості дрібних та середніх підприємців. Уповільнення темпів технологічного розвитку адже зараз зростає вплив на нього вищезгаданих невеликих бізнес-проектів. Не варто забувати і про зменшення кількості молодих людей задіяних в науковій сфері, де значення мають, зокрема, і психологічні риси властиві саме молодим людям (рівно як і в підприємницькій сфері).
Низка народжуваність це старіння населення, а старіння населення це економічна стагнація та технологічний занепад. Консерватори мають на це відповідь – підтримка міцної традиційної родини зорієнтованої на народження та виховання дітей. Яким чином здатні посприяти вирішенню проблеми заохочення абортів, підтримка ЛГБТ та інші «прогресивні ініціативи» питання, так би мовити, риторичне.
Наведений приклад щодо значення позитивної демографії в добу переходу до абсолютно нового типу економічного та технологічного укладу є яскравим прикладом того, що консерватизм є цілком готовим до реалій третього тисячоліття, а ліві ідеології просто не здатні щось запропонувати в силу самої своєї утопічної та деструктивної суті.