Американські публічні «інтелектуали» й «експертне» середовище загалом вже готуються до вірогідної перемоги Трампа на президентських виборах у США й завчасно шукають і виробляють правдоподібні наративи й «політтехнологічні» пояснення для своєї аудиторії і суспільства в цілому.
Тож, якщо буде другий термін Трампа, американцям не бракуватиме «експертних» пояснень.
Цікаву і досить розлогу підбірку різноманітних пояснювальних наративів і причин вірогідної перемоги Трампа, які вже отримали обіг в американському «інтелектуальному» й «експертному» середовищі, навів нещодавно Нейт Сілвер, популярний аналітик і прогнозист, відомий як автор найуспішнішої статистичної (ймовірнісної) моделі прогнозування президентських виборів у США з 2008 р. (див. мої дописи у Фейсбук від 7 і 5 вересня 2024 р.).
Зацікавленим американськими виборами українцям варто ознайомитися з такими завчасними «політтехнологічними» поясненнями з важливим застереженням щодо того, що ці правдоподібні наративи вірогідної перемоги Трампа у 2024 р. (в інтерпретації «експертів») насправді носять обмежений характер та не відображають фундаментальних викликів, обумовлених глибоким світоглядним, ідеологічним і політичним розколом американського суспільства, що створюють основоположне тло останніх трьох президентських виборів у 2016, 2020 та 2024 роках. (І які лише вкрай загострилися в контексті виборів 2024 р., але не дуже чітко і слабо означені й висвітлені у наведеній нижче підбірці.)
16 — ПІЗНАТИ СПРАВЖНЮ АМЕРИКУ
24 REASONS THAT TRUMP COULD WIN
If there’s a second Trump term, we won’t lack for explanations
24 ПРИЧИНИ, ЧОМУ ТРАМП МОЖЕ ПЕРЕМОГТИ
Якщо буде другий термін Трампа, нам не бракуватиме пояснень
Автор: Нейт Сілвер
«Сілвер Бюлетень»
20 жовтня 2024 р.
Ці вибори залишаються дуже близькими (з малим відривом у рівнях підтримки кандидатів виборцями), але Дональд Трамп нині набуває перевагу.
Я міг би сформулювати певну критику кампанії Камали Гарріс, але якщо ви вивчите фактори, які історично визначали вибори, ви побачите, що вона бореться зі складними обставинами.
Отже, сьогоднішній інформаційний бюлетень просто має на меті надати перелік факторів, які сприяють Трампу, з багатьма посиланнями на докази в попередніх публікаціях Silver Bulletin та в інших місцях. Ці фактори наведені далі без певного порядку.
1. Гарріс є фаворитом на перемогу у всенародному голосуванні (у загальнонаціональному вимірі), але упереджена конструкція Колегії виборників (федеративна непропорційність населенню штатів) надає перевагу республіканцям приблизно на 2 відсоткові пункти. В епоху інтенсивної партійності (політико-ідеологічної розділеності суспільства) та близьких (з малим розривом голосів) виборів демократам важко це подолати.
2. Інфляція досягла піку в 9,1 відсотків у червні 2022 року. Зараз вона знизилася, але ціни залишилися набагато вищими, ніж коли Джо Байден вступив на посаду, а виборці історично дуже чутливі до інфляції. Демократів можна реалістично звинуватити у цьому з огляду на значне збільшення державних витрат під час заходів із відновлення після COVID.
3. Попри багато суперечок щодо причин, уявлення виборців про економіку суттєво відстають від об’єктивних (статистичних) даних. Водночас зростання доходів робітничого класу протягом багатьох років було застійним/повільним на тлі зростання корпоративних прибутків.
4. Правлячі партії в усьому світі зараз отримують слабку підтримку, а історична перевага діючої влади зменшилася до такої міри, що нині влада може натомість бути вадою/недоліком (на виборах), особливо зважаючи на постійне негативне сприйняття громадянами напрямку, в якому розвивається держава.
5. Популізм часто є дуже ефективною стратегією, і багато виборців Трампа справді «гідні жалю» в розумінні цього терміну Гілларі Клінтон.
6. Нелегальна/несанкціонована імміграція суттєво зросла протягом кількох років адміністрації Байдена/Гарріс на тлі зростання у світі негативної реакції на імміграцію.
7. У 2019 році Гарріс зайшла надто далеко вліво, зайнявши багато непопулярних позицій, і в дійсності не має життєздатної стратегії, щоб пояснити свою нинішню зміну позицій (як кандидат на виборах 2024 р.).
8. Культурні (суспільні) вібрації/настрої зміщуються вправо, а ліві продовжують платити ціну за ексцеси/надмірності з 2020 року щодо COVID, (зростання) злочинності, (суспільного) «воукізму» (“wokeness”) та інших проблем.
9. Виборці відчувають ностальгію щодо відносно високих економічних показників у перші три роки терміну президентства Трампа та пов’язують проблеми 2020 року з демократами, хоча вони тоді ще не владарювали.
10. Домінування демократів серед чорношкірих виборців та інших расових і етнічних меншин зменшується. Можливо, це невдалий час: пам’ять про епоху боротьби за громадянські права (1960 – початок 1970-х років) тьмяніє. Нинішня освітня поляризація, яка передбачає погіршення результатів кандидатів-демократів серед виборців робітничого класу всіх рас, також може почати домінувати над іншими расовими/етнічними факторами. Водночас можливо, що це спрацює на користь демократів, якщо Гарріс досягне відповідних успіхів серед білих виборців, які мають відносно більше впливу на Колегію виборників, але це не гарантовано.
11. Багато чоловіків, особливо молодих чоловіків, почуваються загубленими/втраченими з огляду на зменшення кількості студентів у коледжах/університетах, що сприяє політичному зсуву «вправо» та зростанню гендерного розриву (зокрема, між політичними позиціями чоловіків і жінок).
12. Байден прагнув бути президентом, поки йому не виповнилося б 86 років (у два терміни). Виборці мали надзвичайно обґрунтовані заперечення проти цього, і це тепер нейтралізує те, що мало бути одним із найкращих аргументів Гарріс щодо віку та когнітивної здатності Трампа.
13. Гарріс також пізно розпочала свою гонку, успадкувавши більшість співробітників від погано керованої кампанії Байдена. Вона виявилася добрим кандидатом у багатьох відношеннях, але це завжди великий стрибок, коли дублер раптом потрапляє в центр уваги.
14. Гарріс прагне стати першою жінкою-президентом. Під час єдиної попередньої спроби виборці, які «не визначилися» (під час соціологічних опитувань), зрештою масово проголосували проти Гілларі Клінтон, і вона отримала нижчі результати за прогнози опитувань.
15. Довіра до ЗМІ продовжує падати до жахливо низького рівня. Можна дискутувати про те, як розподілити провину за це між і) тривалими зусиллями консерваторів дискредитувати ЗМІ, іі) приземленим падінням довіри до інституцій загалом та ііі) різноманітними маніпуляціями та лицемірством мас-медіа. Але навіть законній критиці Трампа важко нині проникнути в масову свідомість громадськості. Наприклад, засудження Трампа за низкою звинувачень у злочинах практично нічого не змінило.
16. Трамп має деякі риси класичного шахрая, але шахрайство часто буває ефективним, і Трамп вміє переконувати виборців у тому, що він на їхньому боці, навіть якщо його обрання не буде в їхніх найкращих інтересах. Крім того, Трамп ставить перед демократами проблему «синдрому трьох маріонеток»: спектр потенційних атак настільки великий, що ці напади мають тенденцію скасовувати одне одне.
17. Клас (політ)консультантів демократів із вищою освітою має слабкі інстинкти/глибинне відчуття щодо того, як звертатись до масової (широкої) публіки/громадськості, тоді як Трамп багато досягнув у розбудові підтримки серед «нетипових» маргінальних груп голосування.
18. Аргумент демократів про те, що Трамп є критичною загрозою для демократії, є чинним і важливим з огляду на «6 січня» та неповагу Трампа до верховенства права. Але це складно довести/«продати» виборцям: зрештою, «6 січня» (як путч) практично не відбулося — все дуже легко могло б бути набагато гірше — і зараз демократи займають Білий дім, контролюють Сенат і багато ключових посад губернаторів штатів. Виборці інтуїтивно зовсім не вважають, що демократія знаходиться під загрозою, і демократи, можливо, зробили занадто велику ставку на цей напрямок атаки.
19. Зовнішня політика може не мати великого значення для виборців, але під час правління Байдена світ дійсно став більш нестабільним. Відбувся занепад демократії в усьому світі та посилення міждержавних конфліктів, кризи на Близькому Сході та в Україні, погіршення відносин між США та Китаєм, збільшення потоків імміграції через глобальну нестабільність та відступ з Афганістану, що разом негативно вплинуло на популярність Байдена.
20. Війна Ізраїлю та ХАМАС розколола виборчу базу демократів так, як жодна подібна проблема не розколола базу республіканців.
21. «Ліво» орієнтованих кандидатів від «третіх» партій більше, ніж кандидатів «правої» орієнтації, а колишній провідний кандидат від «третьої» партії (RFK-молодший) підтримав Трампа та підірвав імпульс Гарріс після з’їзду Демпартії та її висування кандидатом.
22. Найбагатша людина у світі Ілон Маск став величезним «фанатом» Трампа і робить усе можливе, щоб схилити вибори на його користь. Twitter/X залишається впливовою (комунікаційною) платформою, зокрема серед журналістів, але змінився далеко «вправо». Ілон і (високотехнологічна) «Силіконова долина» також створили дозвільну структуру (в суспільній свідомості) для інших багатих еліт, щоб відверто підтримувати Трампа, і забезпечили нову базу грошей і культурного впливу.
23. Трамп ледь не був убитий під час спроби вбивства, а згодом проти нього була здійснена і друга спроба. Перша спроба вбивства була тісно пов’язана зі зростанням рейтингів прихильності Трампа, і опитування показують, що він значно популярніший і симпатичніший виборцям, ніж у 2016 чи 2020 роках.
24. Гарріс вела кампанію на «настроях» (наративах «суспільних вібрацій») і не змогла сформулювати своє чітке бачення/візію країни. Можливо, це була б гарна стратегія, якби «базові обставини» (реальна ситуація в країні) сприяли цьому, але це не так.
P.S. від Віктора Вовка:
Очевидно цей великий набір різноманітних наративів й «політ-технологічних» пояснень обставин та причин можливої/вірогідної перемоги Трампа на виборах є збіркою бачень та інтерпретацій ідеологічно упереджених проти політичного консерватизму, республіканців і особисто Трампа американських «інтелектуалів» та «експертів». А отже не є цілком адекватним та повним/охоплюючим, хоча й є цікавим і корисним для ознайомлення.
Водночас, суть фундаментальних викликів, обумовлених глибоким світоглядним, ідеологічним і політичним розколом американського суспільства, що створюють основоположне тло останніх трьох президентських виборів у 2016, 2020 та 2024 роках, залишилася значною мірою поза увагою цих нібито неупереджених «експертів», наративи і аргументи яких були зібрані й лаконічно означені Нейтом Сілвером.
(Переклад з англійської і коментарі Віктора Вовка)
