БОРИС ДЖОНСОН: Трамп має силу та хоробрість, щоб врятувати Україну та покласти край цій жахливій війні
ПІЗНАТИ СПРАВЖНЮ АМЕРИКУ
Переклад свіжої колонки у DAILY MAIL справжнього друга України, колишнього прем’єра Великобританії Бориса Джонсона, зокрема щодо його очікувань про шляхи закінчення війни Росії проти України при потенційному президентстві Дональда Трампа. З огляду на їхню тривалу зустріч на з’їзді республіканців і змістовне обговорення цього питання, цей текст, як на мене, може посприяти кращому розумінню вірогідних перспектив, шансів й умов припинення війни за президентства Трампа.
Віктор Вовк
BORIS JOHNSON: Why I am more convinced than ever that Trump has the strength and bravery to save Ukraine and end this appalling war
By BORIS JOHNSON, DAILY MAIL 19 July 2024
БОРИС ДЖОНСОН: Чому я переконаний як ніколи, що Трамп має силу та хоробрість, щоб врятувати Україну та покласти край цій жахливій війні 19 липня 2024 р. Це був момент, коли Дональд Трамп переміг на листопадових президентських виборах. Я не маю на увазі його доленосне рішення повернути голову, яке врятувало його від смерті на чверть дюйма. Ми не говоримо про дивовижний факт його виживання о 6:11 вечора в Батлері, штат Пенсільванія, коли десяток тисяч охоплених жахом шанувальників побачили, як він падає, а кров тече з рани на голові, значення якої спочатку було турбуюче незрозумілим.
Ні, момент істини, можливо одкровення, настав через кілька секунд, коли агенти Секретної служби намагалися стягнути його — без взуття — з місця події. Саме тоді Дональд Трамп показав свій характер. Він блискавично підтвердив не лише своє театральне чуття, а й свою мужність. Щойно вражений кулею з рушниці великої потужності, він не дозволив пасивно унести себе з місця. Він керував ситуацією. Звільняючись від своїх охоронців, порушуючи їхні протоколи безпеки, він піднявся, поки не переконався, що натовп може його побачити. Стискаючи кулак, він закликав своїх прихильників «Боротися, боротися, боротися»; і тим самим у той момент, коли це було дійсно важливо, він безсумнівно довів найважливіший факт: що він створений із правильного матеріалу.
Він знав, що є щось набагато важливіше, ніж його евакуація з місця події, і це було показати Америці, що куля вбивці не перемогла його — ні фізично, ні психологічно. Ця фотографія з секретними агентами навколо нього у позах, що історики мистецтва назвали б «героїчними діагоналями», із закривавленим обличчям і рукою Трампа на горі, вже стала в свідомості багатьох американців визначальним образом цієї кампанії. Це через повідомлення, яке вона надсилає. Це Трамп говорить Америці та всьому світу: «Мене не прогнути, мене не подолати».
Але ще важливіше те, що це зображення говорить американцям: зі мною, як вашим лідером, ВИ не прогнетеся. ВАС не подолати. Ось чому цей жест схвилював серця його прихильників і, можливо, навіть не лише їх. Я вважаю, що незламний дух – це саме те, що зараз потрібно світові, і саме те, що потрібно в Білому домі.
Коли ми наближаємося до кінця першої чверті 21 століття, світ стоїть на роздоріжжі. Ми стикаємося з жахливими потенційними конфліктами — на Близькому Сході, між Ізраїлем та помічниками Ірану; у Південно-Китайському морі, навколо Тайваня; і на нашому власному європейському континенті ми спостерігаємо найкривавішу та найжахливішу війну за останні 80 років. Після розмови з Дональдом Трампом цього тижня я переконався як ніколи, що він має силу та хоробрість, щоб це виправити, врятувати Україну, встановити мир — і зупинити катастрофічне поширення конфлікту. Що б деякі інші республіканці не говорили про Україну в минулому, я вважаю, що Трамп розуміє реальність: поразка України буде масштабною поразкою Америки. Йдеться не лише про зникнення свободи та демократії, цих кардинальних американських цінностей, і про поневолення українського народу — хоча цей результат сам по собі був би сумним. Йдеться про довгострокові наслідки перемоги Путіна; практичний вплив цієї катастрофи на Європу, Америку та світ.
Якщо Путін переможе в Україні, він, звичайно, не зупиниться на досягнутому. Подивіться на карту; послухайте деякі з жахливих речей, які зараз говорить російський президент — його перевернуте «догори дном» розуміння історії Польщі та причин початку Другої світової війни. Путін чітко дав зрозуміти, що вважає розпад Радянського Союзу — за його власними словами — «найбільшою катастрофою 20-го століття» і хоче відновити його. Він піде не тільки на Грузію, а й на все російське «близьке зарубіжжя». Він уже почав звинувачення в гітлерівському стилі щодо ставлення до російськомовних у країнах Балтії. Де це закінчиться?
Якщо буде видно, що НАТО зазнало невдачі в Україні, і якщо буде видно, що Америка зазнала невдачі, то хто буде впевнений, що альянс заступиться за своїх членів? Поки Путін дестабілізує всю Східну Європу, руйнує досягнення Рональда Рейгана та знищує врегулювання після холодної війни, його китайські партнери та промоутери будуть дуже раді захопити Тайвань, тоді як Хезболла атакує Ізраїль. Раптом ми можемо опинитися на порозі справді жахливого конфлікту, в якому американці постануть перед вибором: або відмовитися від будь-якої претензії на удаване глобальне лідерство, або заплатити трильйони доларів, щоб відновити порядок у світі і знову відправляти молодих американців за кордон, щоб помирати на чужій території. Це жахлива перспектива, і все ж їй можна було б запобігти відносно незначною ціною, без втрат життів американців, якщо ми — Захід, очолюваний США, — будемо рішучими у відстоюванні свободи в Україні. Українці показали, що вони здатні і будуть перемагати.
Ось і зараз знову відтісняють Путіна на Харківщині, а також завдають величезні втрати росіянам на Донеччині. Їхній героїзм неймовірний. Але війна триває надто довго, і її ціна величезна — у втрачених життях, економічних бідах та нестабільності. Я вірю, що Трамп може покласти цьому край — на правильних умовах для України та Заходу. Я підкреслюю, що я не можу бути впевненим, що саме він зробить, якщо буде обраний. Але це те, що він міг би зробити. Він міг би зробити багато що для будівництва світу, в якому Путін остаточно усвідомить, що майбутнє України — це вільна, суверенна та незалежна європейська країна; а це означає двоетапний підхід. Перший крок – посилити позиції Заходу і посилити Україну.
Протягом останніх двох років ми постійно бажали українцям мети — перемоги — не маючи волі до надання їм засобів. Ми хронічно не поспішали дати їм правильний комплект військових засобів, і навіть зараз ми накладаємо обурливі обмеження на те, як вони можуть їх використовувати, так що українці б’ються з однією рукою, зв’язаною за спиною. Наразі росіяни за допомогою авіаційних плануючих бомб завдають значної шкоди українським позиціям. Але українці не можуть бити у відповідь, тому що США не дозволяють їм використовувати ATACMS (армійські тактичні ракетні системи), щоб дістатися до російських аеродромів, а Великобританія, на жаль, не дозволяє їм використовувати Storm Shadow (наші крилаті ракети повітряного базування великої дальності). Трамп міг би просто зробити те, що для нього цілком природно — припинити бюрократичну метушню та зволікання; дати українцям усі дозволи, які їм потрібні; а потім, коли Путіна знову відкинуть, він міг би запропонувати угоду. Путіну доведеться відійти принаймні до кордонів, які були до вторгнення у 2022 році, і щоб уникнути майбутніх конфліктів і невизначеності, решта України має бути визнана вільною країною, здатною вибирати свою долю в ЄС і НАТО, і цілком приязно запрошена приєднатися якомога швидше.
В українців під зброєю нині більше мільйона людей. Зараз вони добре опанували роботу з технікою НАТО і є найефективнішою антиросійською збройною силою у світі. Коли війна скінчиться, немає жодних причин, чому українські збройні сили не повинні замінити частину з 70 000 американських військ, які все ще знаходяться в Європі. Це дало б змогу Трампу заощадити гроші, повернути війська США додому та змусити європейців зробити більше для власного захисту — одна з його ключових цілей. Що б натомість отримала Росія? Ну, я вважаю, що є всі види стимулів, які можуть спрацювати з Путіним. Він, звичайно, міг би стверджувати, що «спеціальна військова операція» — тобто вторгнення — була успішною, і що він денацифікував Україну. Можуть бути спеціальні засоби захисту для носіїв російської мови.
Перш за все, з Трампом у Білому домі є реальна перспектива деякого глобального зближення з Росією, а з Путіним — повернення до тих часів, коли Росія була поважним партнером G8 і навіть НАТО. Але є лише один спосіб досягти цього результату — завдяки силі. Вашингтон під керівництвом Трампа повинен буде показати, що міжнародні кордони потрібно поважати і що радянську імперію неможливо насильницькі відновити. Це означає підтримку українців до кінця. Якби Трамп був у Білому домі, я не думаю, що Путін був би настільки безрозсудним і злочинним, щоб вторгнутися в Україну. Ніколи не забувайте, що саме Трамп, а не Обама чи Байден, дав українцям протитанкову зброю Javelin, яка мала вирішальну роль у битві за Київ у 2022 році. Тож Трамп уже має досвід рішучого військового втручання на захист української демократії. Якщо і коли він повернеться до влади, пізніше цього року, у Трампа є величезний шанс — не просто виправити спадщину свого попередника, але й повести світ вперед.
Дональд Трамп бачить ризик: поразка України призведе до величезних довгострокових витрат для Америки та світу. З іншого боку, перемога України — як це не парадоксально — може прокласти шлях до нових і кращих відносин з Росією. Це була б велика перемога для Америки і для всього світу. Я не кажу, що буде легко. Це потребує сили. Це потребує рішучості. Для цього знадобляться сталеві нерви. У Батлері, штат Пенсільванія, Дональд Трамп продемонстрував, що має відповідну мужність для цієї роботи.
(Переклад з англійської Віктора Вовка)