Український інститут консервативних досліджень та інновацій (УІКДІ) взяв участь у експертному обговоренні “Історія Криму: погляд у минуле”, яке присвячене питанню анексії Криму, її історичних пердумов та відкриттю шляхів до повернення півострова під юрисдикцію України. Зустріч відбулась у приміщенні та за сприяння Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
За словами директора УІКДІ Михайла Шевченка, повернення Криму у склад України – це стратегічне питання для всієї України, оскільки його суть полягає не тільки у відновленні справедливості у правовому полі, але й у відстоюванні національних інтересів держави, збереженні культурної та історичної спадщини України.
Експерт УІКДІ Володимир Наконечний впевнений, що повернення Криму до складу України – питання часу та військової сили. Утім, наразі головне завдання – зламати російську агентурну сітку. А це велика робота для Збройних Сил України, спецслужб та громадянського суспільства.
“З 1991 по 1994 рік в Крим приїжджали інвестори з усього світу – представники великих транснаціональних корпорацій і хотіли зробити там українську Ніццу, Канни, планували організацію Формули-1. Але настільки були сильна агентурна російська сітка, яка була КГБ, а потім трансформувалась у ФСБ, що всі рішення були саботовані, щоб у Крим не зайшов великий інвестор – зазначив експерт.
Тому, за словами Володимира Наконечного, після повернення Криму в Україну, держава має щосили уникнути повторення шляху 1991 року – млявого, нечіткого та нерішучого.
Експерт УІКДІ Лариса Кочубей під час виступу заявила, що є маркери, які держава, наукове середовище, дослідники та політичні інститути не можуть залишати поза увагою, особливо, якщо йдеться про питання, які стосуються процесу повернення Криму під юрисдикцію України. Такими маркерами є суспільні настрої, які необхідно досліджувати.
“Вивчення суспільних настроїв кримчан – важливий процес. Так як це було зроблено, наприклад, 2008 року. Є статистика, яка свідчить про так званий “феномен розділеного сприйняття”, коли близько 40% респондентів погодились перебувати у складі Росії, 37% – виступили за автономію. Тобто це такі маркери, які не можуть залишатися поза увагою” – зазначила експерт..
За словами Лариси Кочубей, необхідно також придіяти значну увагу символічному світові в Криму, чого не робила раніше Україна, на відміну від росії. Протягом багатьох років на території півострова щорічно почали відзначатися дати, які мали глибокий символізм та підштовхнули суспільні настрої в сторону російської пропаганди – починаючи від дати святкування дня передачі Кримської області РРФСР до складу УРСР, закінчуючи Днем захисту російської мови та Днем Росії в Криму.
А у лютому 2013 року Верховна Рада з метою популяризації та збереження російської історико-культурної спадщини в Автономній Республіці Крим, ухвалила рішення про заходи, присвячені святкуванню 400-річчя царського дому Романових.
Лариса Кочубей також зазначила, що мова ворожнечі, яку транслювали кримські ЗМІ багато років, також негативно вплинула на формування суспільних настроїв та політичні орієнтації серед молоді.
Експерт УІКДІ Констянтин Колесников у свою чергу зазначив, що почавши війну в Україні, росія назавжди втратила свій примарний шанс на те, що Крим коли-небудь визнають частиною її території на міжнародному рівні. А вся та допомога та підтримка, яка надається сьогодні Україні, обумовлена не стільки любов’ю до України і щирими симпатіями до народу, який бореться за свободу та справедливість, а системним порушенням з боку Росії фундаментальних основ сучасного світового порядку і сучасного міжнародного права.
“Росія не пропонує ніякого плану майбутнього, ніяких альтернативних систем, які могли б змінити сучасне міжнародне право. Те що можна “прочитувати” в діях Росії та додумувати, це її бажання повернутися до реалій, де це міжнародне право ще не склалося. Адже право завоювання, право підкорення, це те право, яке протягом багатьох тисячоліть в історії людства в міжнародному праві було законною, легальною підставою для володіння териорією. Але тільки до середини минулого століття, до Другої світової війни. Після неї будь-яке право завоювання не визнавалося як достатнє підґрунтя для володіння завойованими територіями” – зазначив експерт.
Гість заходу, кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець впевнений, що Крим – це скарбниця культури України. За його словами, якщо визначити значення історії Криму для сучасної України, то це історія сходу країни, історія її корінних народів та європейські корені.
“Сьогодні Україна чітко говорить про те, що вона повертається в європейську цивілізацію, яка базується на демократії, правах людини, високих стандартах життя, індивідуалізмі, які є плодами тисячолітнього розвитку. Але корені європейської цивілізації лежать в елінській культурі, римському праві та християнстві. От Крим для України – це ворота до коренів європейської цивілізації” – зазначив Андрій Іванець.
Під час виступів, експерти назвали головні завдання України на найближчий час в контексті кримського питання. По-перше, за допомогою військової сили та підтримки міжнародних партнерів повернути Крим у склад України, також потрібно зламати агентурну сітку Кремля, яка багато років діяла на території півострова та відкрити шлях до формування української національно-культурної свідомості жителів Криму. Крім того, на рівні держави необхідно розробити та впровадити систему забезпечення прав та свобод національних меншин на території півострова та посилити вплив інформаційної політики України для боротьби з російською пропагандою, яка багато років діяла на території Криму.
